Відгук про школу та садочок ЯМБ

Ще один мешканець ЖК «Файна Таун» поділився своїм відгуком про навколишні дитячі навчальні заклади. На цей раз відгук стосується школи та садочка ЯМБ. Далі практично пряма мова автора.

Налаштуйтеся на лонгрід ті, хто хоче пов’язати долю своєї дитини із цим навчальним закладом. Розповім про наш досвід 8-річного перебування в садочку та школі ЯМБ.

Садочок ЯМБ

Попри загальну будівлю та спільних акціонерів, садочок та школа – представники різних планет. 3 роки перебування дітей у садочку – це три роки позитиву та спокійного життя сім’ї. Відмінний директор, який підібрав і виховав першокласний колектив. Віддаючи туди дитину, можете бути спокійні так, ніби довіряєте свою дитину самій собі. Дітьми займаються, є програма виховання та навчання, відмінні умови та харчування. Загалом 5 зірок!

Здобувши такий позитивний досвід у садочку, ми ні секунди не сумнівалися у виборі школи.

Школа ЯМБ

Початкова школа ЯМБ

Проблеми зі старшою дитиною розпочалися практично з перших місяців навчання у школі ЯМБ. Як потім виявилося, вчитель молодших класів, який мав брати перший клас, відмовилася виходити працювати в ЯМБ в останніх числах серпня. Засновникам нічого не залишалося робити, крім хапати хоч когось, хто під руку потрапить. Під руку потрапила вчитель англійської мови, з досвідом роботи у старших класах, яка останні роки працювала перекладачем у якійсь компанії. Батькам це було подано як геніальну знахідку керівництва, зі словами:

«Як вашим дітям пощастило, що у них тепер будуть уроки ще й англійською».

Через кілька місяців стало очевидно, що перекладач не може бути вчителем молодших класів. Багаторазові колективні походи батьків до керівництва з вимогою заміну вчителя дали ефект лише тоді, коли вдалося довести, що вона просто законодавчо не має права бути вчителем молодших класів. За кілька місяців до закінчення першого року на клас було переведено вчителя з нульового класу, який у кулуарних бесідах розповів батькам, що діти за рік не навчилися навіть правильно ручку тримати. Рік пройшов абсолютно марно, за два місяці діти були змушені терміново опановувати все те, що мало робитися перший рік.

Наступного року наша друга дитина мала йти до першого класу. Розуміючи, що ми знову зіткнемося з аналогічною проблемою, ми об’їздили практично всі приватні школи Києва у пошуках відповідних умов, школи, вчителя.

Потрібно віддати належне ЯМБу, побутові умови в ньому створені для дітей добрі. На другий місяць пошуків ми знайшли хорошого вчителя, якого всіма правдами й неправдами вдалося вмовити перейти зі своєї школи до ЯМБ. По суті, нам довелося самим собі знайти вчителя і привести його на роботу в ЯМБ.

З цим класом нам пощастило, дякую вчителю, батькам та дітям, у нас був відмінний дружний клас, чудова освіта. Дитина з радістю йшла до школи, і ввечері важко навіть було її з неї забрати.

Тим часом старша дитина пішла до другого класу. Керівництво ЯМБу змогло за літо знайти справді непоганого вчителя, який відпрацював із нами 1,5 роки й теж пішов. В результаті до закінчення молодшої школи у дитини змінилося чотири вчителі.

Крім того, за цей час через постійну плинність неодноразово змінювалися вчителі англійської, скасовувалися гуртки.

Середня школа ЯМБ

Старша дитина пішла до п’ятого класу. Нам говорили, що школа буде з математичним ухилом. Сам директор викладатиме математику, залучать добрих вчителів фізики та інформатики.

Сам факт того, що в п’ятий клас після початкової школи пішла менша частина учнів, уже говорить багато про що і мав би стати сигналом керівництву задуматися, що не так.

Наступного року в п’ятий клас пішла молодша дитина. На той час «стараннями» директора школа перетворилася просто на болото, в якому перебуває досі. На профільні предмети – інформатика, фізика – директор взяла свою знайому, з якою, за чутками, просто розпилює навчальні години та гроші, що отримуються. Той самий педагог веде природознавство та гурток робототехніки. Самі уроки відбуваються просто – діти під диктування вчителя переписують підручник.

У нашому класі її було призначено ще й класним керівником. У колись дружному згуртованому класі почалися конфлікти. Діти росли, змінювалося їхнє ставлення один до одного, починалися якісь симпатії та антипатії. При цьому не було поряд педагога, який міг би допомогти та спрямувати. Навіть на прохання дітей про допомогу при підготовці домашнього завдання завжди були відповіді: не знаю, думай сама.

Перші місяці діти дивувалися, чому наш учитель з нами навіть не вітається. Якщо раніше діти бігли з радістю до школи, то тепер батьки дедалі частіше чули: не хочу до школи, там нудно, нам почали забороняти, ненавиджу фізику тощо. Чому торік це було можна, а тепер не можна, нічого не можна.

Школа поступово стала перетворюватися на добре відремонтовану державну школу з директором і вчителями, які ненавидять дітей і зневажають батьків, які, крім усього іншого, платять за це всі гроші. З’явилися випадки, коли діти перелазять через паркан і втікають зі школи, а батьки потім із поліцією шукають їх районом.

Усвідомивши, що ми втрачаємо атмосферу класу, втрачаємо дружній колектив, батьки звернулися до акціонерів школи з колективним листом та проханням про заміну класного керівника та по можливості заміни педагога з фізики, інформатики та природознавства (нагадаю, що це все одна людина).

Після розмови з акціонером та обіцянок вжити заходів, відбулися батьківські збори з керівництвом школи, вже без акціонерів, які сказали, що «не збираються втручатися у навчальний процес». Чесно кажучи, для батьків це прозвучало так, що гроші платите та задовольняйтесь тим, що є.

Збори були яскравими, директор звинуватила батьків у цькуванні вчителя. Жодних доводів про некомпетентність прийнято не було. Нам сказали, що це не ми відмовляємося, а це сам учитель не хоче з нами працювати і йде з класного керівництва, а кому не подобається – можете йти зі школи.

Зрозуміло, наступного дня всі батьки поїхали шукати нові школи.

Ну а в ЯМБі почався терор, дітям почали занижувати оцінки, де тільки могли. В електронному щоденнику, який скільки не просили, до цього не вівся, не заповнювалися ні оцінки, ні домашні завдання, раптом почали з’являтися оцінки заднім числом. Батькам стало відомо, що на педраді було поставлено завдання вчителям – занижувати оцінки класу.

Батьки почали приходити до директора на з’ясування стосунків із диктофонами із записом уроків. Тільки це давало хоч якісь результати, і можна було чогось досягти.

Сама директор знайшла собі в класі батьків учнів, що не дуже добре навчаються, й отримала від них все листування в батьківському чаті у вайбері і почала відкрито розповідати, що вона думає про все це іншим батькам. Мабуть, за такий прогин батьків діти отримали наприкінці року похвальний лист від керівництва школи, бувши при цьому дуже посередніми учнями.

У старшої дитини в класі почалися знущання і булінг, на наші питання до керівництва, звучала відповідь: нічого страшного, дитина має навчитися сама з цим боротися. Образи у загальному чаті класу, знущання на змінах. Тільки після того, як з відеозаписом та скріншами листування ми пішли до акціонерів, з обіцянкою розповісти про все батькам дітей та звернутися до компетентних органів, було вжито якихось заходів. Перед нами не вибачилися, але пообіцяли, що цього більше не буде, вони якось контролюватимуть та виховуватимуть дітей.

Подібне ставлення у директора не лише до дітей та їхніх батьків, а й до самих педагогів, які змушені бігати за директором та просити підготувати документи на атестацію. Школа не зацікавлена мати педагогів із високими категоріями, тому що їм потрібно більше платити. Вчителі та вихователі другої половини дня для економії на податках навіть не оформлені взагалі офіційно, у разі чого питання ставити буде просто нікому.

Єдиний інтерес директора – це пити в кабінеті чай-каву з психологом, дивлячись в очі якому, ви зрозумієте, що їй самій не завадив би психолог, і раніше виїхати зі школи разом із завгоспом, про що судачить вся школа, але їй навіть і на це начхати.

Школа не бере участі в жодних незалежних тестуваннях і олімпіадах, Кенгуру та ін., в чому беруть участь практично всі школи міста і точно всі приватні школи – тут все повз. Ви не зможете зрозуміти й оцінити рівень знань своєї дитини, хіба що цим займатиметеся самостійно. Більшість батьків, які вирішили перевести своїх дітей до інших шкіл, були змушені наймати для цього репетиторів.

Висновок

Тепер якщо резюмувати, мої вам поради:

У жодному разі не вірте жодним обіцянкам акціонерів, вони не знають реально навіть третини того, що відбувається в школі. Директор що захоче, те й робитиме.

Садочок – однозначне ТАК!

Початкова школа – вимагайте, щоб Вас познайомили з учителем, який братиме клас, наводьте про нього довідки, не вірте жодним обіцянкам та вигадкам. Будьте готові, що вашого вчителя доведуть до того, що він звільниться за рік чи навіть раніше. Ну, або приводьте собі вчителі, як це зробили ми.

Середня школа – якщо ви хочете, щоб ваша дитина ходила в чистий туалет, то вам точно потрібно в ЯМБ, власне, на більше там розраховувати нема на що.

Порівняння шкіл біля “Файна Таун”: школа № 175, Прем’єр, ЯМБ